Невизначеність: як допомогти собі її проживати 🌱

Ми зараз живемо у формулі: невизначеність, помножена на відсутність глобальної безпеки. Це, мабуть, найскладніший досвід. Ось що мені допомагає його проживати.

1. Невизначеність не визначена – і це гарна новина. Там, у майбутньому, може бути щось болюче, так і щось нейтральне або навіть приємне. Щоразу, коли я чую всередині лише ту частину себе, яка чекає від невизначеності небезпеки, я намагаюся нагадати собі про інші опції. Буквально змінюю акценти у внутрішній мові:

«А раптом далі буде лише гірше?» ➡️ «Цікаво, а що буде далі?»

Під час війни це зробити важче, ніж у мирний час, я знаю. Але це працює.

2. Невизначеність — найкращий ґрунт для «внутрішніх чуток та дезінформації». Чим менше ми реально знаємо, тим більше розуму хочеться створити собі ілюзію певності. Він робить це за допомогою залякування себе ж найстрашнішими сценаріями. Я намагаюся тримати баланс між тим, щоб обмірковувати різні варіанти розвитку подій (обов'язково в комплекті зі способами справлятися) і тим, щоб пам'ятати, що це лише сценарії, вони тільки в моїй голові. Відокремлюю корисні переживання від непотрібних. І часто кажу собі: «Я подумаю про це завтра/потім»

3. Невизначеність - не тотальна, хоча здається інакше. Є зона мого впливу. Я можу створювати собі визначеність у побуті, у роботі, у тому, куди інвестую час, сили та увагу. Пунктиром креслити плани на найближче майбутнє.Як у цьому маленькому діалозі, автор якого мені невідомий:

— Чому ви так оптимістично дивитеся на 2022 рік? Що ви думаєте, він принесе? Навколо такий кошмар.

— Я гадаю, що він принесе квіти.

- Так? Чому?

- Тому що я саджаю квіти.

4. Зовнішня невизначеність це ще не все. Я дійсно не знаю точно, що буде (п.1 і 2), можу спиратися на свої дії (п.3), але такі обсяги невизначеності підштовхують зовсім змінювати кут зору.

Невизначеність зовні ➡️ більша за визначеність усередині.

-Як я хочу зустрічати цю невизначеність?

-Що мені важливо реалізовувати, як би ситуація не розвивалася?

- Якщо я не можу глобально управляти зовнішнім, я можу, як і раніше, керувати собою.

5. І в якийсь момент народжується здорове прийнятття. Воно виникає у відповідь на зустріч із екзистенційними питаннями життя, смерті, вибору, відповідальності, свободи, близькості. Не плутати із безпорадністю. Це прийняття, яке обіймає перші 4 пункти, зміцнюючи їх. Як у молитві богослова Карла Фрідріха Етінгера: «Господи! Дай мені сили змінити в моєму житті те, що я можу змінити, дай мужність і душевний спокій прийняти те, що змінити не в моїй владі, і дай мені мудрість відрізнити одне від одного».

Коли світ штормить, нам треба вміти кидати якір та підтримувати стійкість - це важливо!

Буду рада, якщо ці, мої спостереження вас підтримають 🙏 та дадуть Вам сили, ресурс прожити та пройти цей шлях!

Обіймаю кожного серцем, з Вами завжди поруч Наталія Сабліна!

#ТренінговийЦентрНаталіїСабліної #війнаУккраїна

https://docs.google.com/forms/d/12_jfKGNBn5pXbDUc4YW9jshYa0ZEjhwgP29GuH2sQvE/edit