Зараз це дуже часта історія. Він не на передовій, він працює та підтримує військових Але всередині у нього — тривога, напруга, інколи злість… і дуже багато провини. І ти поруч… і не завжди розумієш, що сказати. Бо ніби все добре — а настрій «скаче», з’являється роздратування, закритість, віддалення. І знаєш, що важливо? Це не про «слабкість». Це про те, що йому теж болить. Бо десь всередині є думки: «Я мав бути там» «Я роблю недостатньо» І він з цим живе щодня. 💛 І тут дуже

Найчастіше за цим стоїть: 🧠Пригнічені емоції (коли не можна злитися, ображатися, говорити "ні") 🧠Хронічне напруження (треба бути хорошою, сильною, зручною) 🧠Втрата себе (жила для сім’ї, дітей, стосунків… а де ти?) 🧠Непрожиті травми (які тіло пам’ятає, навіть якщо ти "забула") 🔖І в якийсь момент психіка робить єдине, що може — відключає почуття, щоб не було боляче. Але разом із болем зникає і радість. Тіло та психіка адаптувалися, але ця адаптація затягнулася занадто довг

Якщо сьогодні ваш ресурс дорівнює 0, то завтра він може стати –2. А що робити, щоб НАПОВНИТИ СЕБЕ? Пропоную вам низку ідей/практик — беріть і впроваджуйте у своє життя, щоб бути В РЕСУРСІ: 🤎 пам’ятаємо про закриття базових потреб (склянка теплої води щоранку = запускає роботу всіх органів у тілі = з’являється ресурс у тілі) 🤎 виписати кайфушні справи для 3 центрів (емоційний — усміхатися, йога сміху, дивитися смішне відео; інтелектуальний — медитація, кросворди, читання, ви

Цікаво, звідки взялося це знання, що я повинна бути саме такою? Згадайте, чий голос звучить у цих словах? І ви намагаєтеся. Тримаєте злість, ковтаєте образу, посміхаєтеся, коли всередині все кипить.😧 Але потім з'являються: 🧠постійна втома 🧠безпричинна тривога 🧠дратівливість 🧠безсоння 🧠гормональні збої 🧠скачки тиску 🧠проблеми зі шлунком І виникає питання: чому тіло реагує, якщо я намагаюся бути спокійною? 🔖Тому що емоції — це паливо для дій! І саме негативні емоції на

«Повернутися до себе за одну хвилину» Іноді ми втрачаємо зв'язок із собою не тому, що "не вміємо бути усвідомленими", а тому, що занадто довго жили в режимі виживання. Коли тривога стає фоном, тіло йде "у тінь" — ми починаємо думати замість того, щоб відчувати. 🫶 Спробуй просте вправу: Поклади руку на груди, зроби повільний вдих і запитай себе: «Що я відчуваю прямо зараз?» Не потрібно шукати "правильну" відповідь. Може прийти слово, образ, тепло, напруга — все це мова твого

02.03.2026 Курс "Психологія війни та відновлення: робота з військовими, ветеранами та їхніми родинами” https://www.sablinatz.com/reabilitaciya-veteraniiv 13.03.2016 Навчальний онлайн-курс «АРТтерапія. Теорія і практика.Робота з кризовими станами та ПТСР» https://www.sablinatz.com/art-terapiya-teoriya-i-praktika 21.03.2026 VR: використання віртуальної реальності в психології — фобічні розлади та майндфулнес-підхід https://www.sablinatz.com/vykorystannya-virtualnoyi-realnosti-v

Це один із найпоширеніших і найглибших страхів у терапії. Чому ця тема така болюча? Бо батьки — це не просто люди з нашого минулого. Вони — внутрішні фігури, через які ми досі дивимось на світ, будуємо стосунки і ставимося до себе. Той самий внутрішній батьківський голос часто визначає межі дозволеного у нашому внутрішньому світі. Він не лише «захищає» образ батьків — він охороняє нашу дитячу психічну опору. Колись ідеалізація була способом вижити. Дитина не може дозволити со

Я завершила курс 4.0 «Школа управління» від МОМ (ООН Міграція). Це не просто про навчання, це про дорослішання. Колись я була просто психологом, який хотів допомагати, потім викладачкою, потім — керівницею АРТстудіі «САРОКА». Потім — людиною, яка відповідає не лише за себе, а за команди, проєкти, людей, які вірять. І в якийсь момент приходить усвідомлення: допомагати — це одне, будувати системи — це інше. Для мене це не просто сертифікат. Це — систематизація управлінських ріш

Іноді в житті настають моменти, коли особливо важко. Часто це пов’язано з різними змінами: розставання, звільнення, зміна життєвих обставин — і здається, що звична реальність ніби ламається. Усередині багато тривоги, сумнівів, втоми… і з’являється відчуття, що справлятися потрібно наодинці, що ніхто не допоможе. Але правда в тому, що людині потрібна людина. Підтримуюче слово. Простір, де можна видихнути й бути собою — без очікувань і оцінок. Де можна вивантажити все, що «дряп

✔️Чому одні люди притягують, зачаровують, швидко входять у довіру… а потім залишають після себе страх, виснаження і втрату себе? ✔️Хочете розібратися? Тоді запрошуємо на 2-годинну онлайн-лекцію: «Психопат у команді: як токсична харизма руйнує бізнес та стосунки» 📅 22 лютого о 14.00 год https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSddtloxrRfKHf30Ef6yQ8T_6rvLRnCXnl9beEzoNVOEK36Ahw/viewform?usp=sharing&ouid=116144177000800100520 На лекції ми розберемо: • як мислить людина без емпат

Понеділок — це не про “знову почалося”. Це про “я обираю, з чого почнеться мій тиждень”. 💬 Ранкове послання Не чекайте правильного моменту. Почніть із маленького кроку. Сильні люди не ті, хто не втомлюються. Сильні — ті, хто не зраджують собі. Сьогодні: ▫️ пропишіть 3 головні задачі ▫️ зробіть одну найважливішу ▫️ похваліть себе за рух ✨ Афірмація понеділка Я входжу в цей тиждень з ясністю. Мій фокус створює мої результати. Я керую своїм часом, а не він мною.

Друзі, колеги, хочу поділитися з вами особистим. Зараз я працюю над посібником «Сила роду: крила та коріння». І чим глибше я занурююся в цю тему, тим більше розумію, наскільки вона потрібна саме сьогодні. Працюючи над посібником, а також маючи вже створену трансформаційну гру «Сила роду: крила та коріння», я прийняла дуже усвідомлене рішення — розпочати марафон «Сила роду». Це рішення народилося не з плану, а з глибокого внутрішнього відчуття, що саме ця тема може дати опору,

Міжнародна асоціація психологів та тренерів-експертів разом із Тренінговий центр Наталії Сабліної та Центром ментального здоровʼя та освіти надають безоплатну психологічну допомогу ветеранам, військовим та їхнім родинам. Підтримка, консультації, психологічний супровід 📞 Щоб отримати послуги — звертайтеся на нашу контактну лінію для детальної інформації та запису. +380 96 360 46 00 Ми поруч, коли це найбільше потрібно 💛

Багато хто думає, що кордони — це жорстко, це про відмову, конфлікти та дистанцію. Ні. Насправді кордони ю починаються з дуже простого запитання: «А мені зараз як?» І це питання важливе не тільки у стосунках з партнером. Воно важливе: — у роботі — у родині — у дружбі — у професійній сфері — навіть у власному темпі життя Поки людина несе чуже, вона рідко ставить це питання вголос. Вона звикає: — терпіти — підлаштовуватися — бути зручною — пояснювати за інших — брати більше, ні

✔️Ви отримали диплом, пройшли сотні годин навчання, але реальність виявилася жорсткою: • Запис порожній, або наповнений випадковими консультаціями за "символічну ціну". • Страх самопрезентації: як заявити про себе, щоб не виглядати нав'язливо чи неетично? • Синдром самозванця: здається, що потрібно ще 10 дипломів, перш ніж підняти чек. • Залежність від платформ чи найму, де ви отримуєте лише відсоток від своєї ж праці. Запрошуємо на курс «Впевнений старт психолога: самопрезе

Іноді ми знову і знову повертаємося думками до однієї розмови або до людини, з якою все давно закінчилося. Час пройшов, а всередині ніби історія все ще не поставила крапку. Вона утримує увагу, тому що почуття тоді не були повністю прожиті. Ми не дали собі розсердитися, розплакатися, сказати важливі слова, стрималися і "засунули" це всередину. А психіка, як уважний охоронець, не позбувається незавершеного досвіду: вона просто відкладає це на певну полицю і посилає нам сигнали

Подарунки всі куплені, бажання намічені. Залишилося подякувати цей 2025 рік за все, що він нам дав, і себе за старанність! Я хочу провести тиждень Вдячності, а перед ним провести ефір і розповісти про нього. Ефір проведу в цьому році, а почнемо марафон Вдячності у Новому, щоб енергія Вдячності допомогла нам реалізувати наші мрії і налаштувати на позитив! Реєстрація на марафон Вдячності продовжується https://docs.google.com/forms/d/1DPeDTBynIYGA8fsu99MhJOBNvlrTlxWlZCs7LCmMiGs/

Бо інколи не нормально  — залишатися наодинці з тим, що розриває зсередини. Бувають дні, коли: — тривога не відпускає навіть уночі — тіло виснажене, а думки не зупиняються — сльози з’являються без причини — життя ніби триває, але ти — ні І світ усе ще каже: «Потерпи», «само пройде», «ти ж сильна». Але правда в іншому.   Психіатр — це не про “зі мною щось не так”.   Це про “мені важко, і я хочу допомоги”. Ми звикли лікувати тіло. Психіка — теж частина нас. І вона не зобов’язан

ЗУПИНИЛАСЯ НА МИТЬ І ЗРОЗУМІЛА… Я ЖИВУ ТЕ ЖИТТЯ, ПРО ЯКЕ КОЛИСЬ МРІЯЛА. Сиджу в залі, дивлюся на людей навколо — і ловлю дуже просту, але глибоку думку: моє життя — не про “успіх”, “титули” чи ідеальний шлях. Моє життя — про щирість. Про силу серця. Про шлях, який я вистояла. Я не завжди була сильною.Не завжди знала, куди йти. Не завжди вірила, що зможу. Але сьогодні я точно знаю: не треба бути ідеальною, щоб бути корисною. Не треба бути безстрашною, щоб підтримувати інших.

До Дня знань – ВПЕРШЕ!  Тренінговий центр Наталії Сабліної запускає РІЧНИЙ АБОНЕМЕНТ  на навчання!                                      ...