Про механізми психологічного захисту: витіснення
Ми не можемо жити без захисту: наша психіка змушена підключати свої секретні способи, щоб ми могли адаптуватися до реальності і більш-менш нормально почуватися в ній.
⠀
Причому спрацьовують такі механізми в загрозливій ситуації автоматично, контролювати цей процес ми не можемо.
⠀
Є, наприклад, механізм витіснення. Це коли ми витісняємо за межі свідомості неприємні події та взагалі все, що завдало нам душевного болю.
Як він працює?
Починається все з причини
• Душевна травма
Ми не справляємося з сильним потрясінням, і щоб у нас вийшло продовжувати далі спілкуватися, вчитися, працювати, психіка витісняє спогади про пережите в несвідоме.
• Ідеальне «Я»
У нас є образ себе, що дає нам почуття значущості. Всі інші риси, які в цей образ не вписуються за нашими критеріями, — вирушають туди ж, за межі свідомості.
• Заборони на проживання почуттів, закриття своїх потреб
Як правило, ми витісняємо свою потребу у здоровій агресії. І у владі. І те й інше - це про те що нас колись у дитинстві звинуватили у невихованісті, і ми їх витіснили, щоб відповідати очікуванням.
⠀
Що відбувається далі?
Витіснені думки, почуття, бажання нікуди не діваються. Вони можуть виявлятися у проговорені випадково (те саме «за Фрейдом»), у сновидіннях. А ще можуть безконтрольно вирватися назовні в момент стресу і сильно зіпсувати нам імідж, що склався в суспільстві.
⠀
Загалом, спасибі психіці за турботу. Але витіснене породжує в нас невиразне відчуття несвободи, неможливості висловити емоції словами та діями. І може спричинити неврози.
Коментарі